Український часопис "Дніпрові хвилі"

Випуск №1 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №2 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Сторінки 28-32 пропущені. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №3-4 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №5-6 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №7-8 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №9 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №10 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №11 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №12 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №13-14 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №15 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №16-17 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №18-19 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №20-21 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №22 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.

Випуск №23-24 ілюстрованого українського двотижневика "Дніпрові хвилі", що в 1910⁣-1913 роках виходив у Катеринославі. Випускався з ініціативи Миколи Богуславського та Кузьми Котова (1910-1913 ч. 3). На думку Варфоломія Ігнатієнка у 1910-1911 роках журнал фактично редагував Дмитро Дорошенко, у 1912-1913 роках — Микола Новицький. Останній номер редагувала Євгенія Павловська (1913 ч. 4 - 23/24). На сторінках журналу висвітлювалися: актуальні питання суспільного життя, популяризація української етнографії та історії, мовна політика, розвиток українського національного руху в Російській імперії. Публікувалась також проза та поезія низки авторів: Дмитра Яворницького, Трохима Романченка, Миколи Кузьменка, п'єса «Хавромантій» Тетяни Сулими-Бичихиної, оповідання Варвари Чередниченко, казка «Трьомсин-богатир» Івана Манжури, літературні портрети культурних діячів, статті Дмитра Яворницького, Василя Біднова та інших. Двотижневик приділяв увагу розвитку аматорського театру та музичних виконавців на селі, чим сприяв створенню нових театрів. "Дніпрові хвилі" був фактичним друкованим органом Катеринославського літературно-артистичного товариства "Просвіта" до його закриття в 1915 році. Останній номер журналу вийшов 25 грудня 1913 року.